Їсти не можна економити. Як українці витрачають гроші

Фото: Первый Криворожский

Структура витрат домогосподарств свідчить про те, що Україна – незаможна країна, в якій середньостатистична сім’я витрачає майже половину своїх доходів на продукти харчування.

Кілька місяців тому Міністр соціальної політики Андрій Рева заявив, що українці витрачають на їжу 50% від доходів через те, що багато їдять. Ця заява викликала чимало суперечок в інформаційному просторі.

Уявлення про те, скільки українці витрачають на продукти харчування та інші товари дають дані державної служби статистики. Вони розраховані за результатами вибіркового обстеження умов життя домогосподарств.

Ольга Купець, професор Київської школи економіки проаналізувала чи забагато їдять українці, або на що ми витрачаємо власні кошти?

Інформацію для домогосподарств з найменшим доходом – менше 480 грн на одну особу на місяць – слід інтерпретувати обережно, адже серед обстежених кількість таких домогосподарств незначна. Дуже низькі грошові доходи у перших групах можна пояснити тим, що найбідніші домогосподарства, як правило, мають багато дітей та інших непрацюючих членів домогосподарства, і живуть вони переважно у сільській місцевості.



Найбільше українські домогосподарства витрачають справді на продукти харчування.

Помітна логічна тенденція – зі зростанням грошових доходів грошові витрати домогосподарств на продукти харчування у гривнях (абсолютному вимірі) зростають.

На другому місці після витрат на продукти харчування – витрати на житло, електроенергію, газ та інші види палива. Найбідніші категорії витрачають зовсім мало на відпочинок і культуру, освіту і ресторани та готелі, часто значно менше, ніж на алкогольні напої та тютюнові вироби.

Якщо ж ми проаналізуємо структуру грошових витрат у відсотках, то побачимо наступне явище – чим вище доходи домогосподарства, тим меншою є частка його витрат на продукти харчування.

Так, найбідніші домогосподарства в Україні витрачають в середньому 69% на продукти харчування та безалкогольні напої, а найзаможніші (які представлені у даних Держстату) – близько 40%.

В середньому в Україні частка грошових витрат домогосподарств, витрачених на продукти харчування – становила у 2016 р. 47.8% (49% у міській місцевості, 45% – у сільській). Для порівняння, в Японії цей коефіцієнт становить 25%, але останнім часом він зростає і це викликає занепокоєння спільноти. Такий тренд свідчить про погіршення рівня життя населення.

Аналогічні ситуація з витратами на тютюнові вироби – зі зростанням доходу домогосподарств частка витрат на ці вироби суттєво скорочується. Це може бути пов’язано не лише з розміром доходу домогосподарств, а із тим, що у заможних домогосподарствах більша частка осіб з вищою освітою, які свідомо відмовляються від шкідливих звичок.



З іншого боку, можна побачити групи товарів і послуг, частка витрат на які зростає зі зростанням доходів домогосподарств: це витрати на транспорт, відпочинок та культуру, ресторани та готелі, а також неспоживчі грошові витрати (насамперед, купівля акцій, сертифікатів, валюти, вклади до банків). Немонотонно, але зростають також витрати на алкогольні напої, одяг і взуття, і житло, адже багатші люди, як правило, купують якісніші й дорожчі напої та одяг і мають більше житло.

Даних про структуру витрат за повний 2017 рік поки немає. У цьому році доходи певної кількості українців зросли – з початку року вдвічі збільшилася мінімальна зарплата, з жовтня підвищилися пенсії. Це може призвести до того, що частина домогосподарств, яких торкнулося це підвищення, переміститься до сусідніх за доходом груп. Але зважаючи на зростання цін на пальне і більшість товарів і послуг, навряд чи слід очікувати суттєвих змін у структурі витрат.

Структура витрат домогосподарств в Україні свідчить про те, що Україна – незаможна країна, в якій середньостатистичне домогосподарство має витрачати майже половину своїх доходів (якщо вони дорівнюють витратам) на продукти харчування. Навіть найзаможніші українські домогосподарства витрачають в середньому більшу частку на продукти харчування, ніж середньостатистичні домогосподарства у розвинених країнах.

Стаття опублікована у рамках співпраці із VoxConnector.