Чого чекати від нового закону Про освіту. ТОП-5 основних змін

Фото: Первый Криворожский

Парламент ухвалив закон Про освіту, яким дав старт реформі освіти.

Закон повістю трансформує систему освіти.

Які зміни чекають на суспільство у зв’язку з прийняттям закону?

Аналітик Асоціації міст України, кандидат педагогічних наук Людмила Мозгова назвала VoxConnector п’ять основних змін, які стосуються різних учасників навчально-виховного процесу, та роз’яснила наслідки майбутніх новацій.

Для здобувачів освіти (учнів, вихованців, студентів)

  • З’явилась можливість здобувати освіту за індивідуальною освітньою траєкторією. Причому робити це можна трьома способами.

    Перший – навчаючись за освітніми програмами із одержанням документа про здобуті компетентності (формальний варіант).

    Другий – інформальна форма (самоосвіта).

    Третій – неформальне навчання, коли освіта здобувається за освітніми програмами та не передбачає одержання документа.

  • Створюється можливість підтвердити у системі формальної освіти результати навчання, здобуті шляхом неформальної та інформальної освіти.

  • З 1 вересня 2018 року запроваджується 12 річне навчання: з 6 років початкова освіта (4 роки), базова середня (5 років), профільна академічна/базова профільна освіта (3 роки). При цьому зменшується кількість років (до 3 років) на здобуття бакалаврського рівня вищої освіти.

  • Запроваджується інститут освітнього омбудсмена , який має забезпечувати права особи на освіту, розглядати порушення таких прав і приймати відповідні рішення.

  • Вводиться поняття академічної доброчесності. Це означає відсутність академічного плагіату, списування, фабрикації досліджень, обману та хабарництва

Для педагогічних працівників

  • Керівника навчального закладу призначатиме засновник або уповноважений ним орган за результатами конкурсного відбору та за контрактом не більш, ніж на 2 строки, що дозволить оновлювати управлінські кадри. Сам керівник навчального закладу за результатами конкурсного відбору призначатиме педагогічних працівників, а отже, самостійно формуватиме власну команду.

  • Запроваджується до обов’язкової атестації педагогів проходження сертифікації (зовнішнє оцінювання компетентності вчителів). При цьому термін дії сертифіката становитиме 5 років, а сам педагог матиме протягом цього терміну щомісячну доплату у розмірі 20% посадового окладу. Окрім того, освітянин, який успішно пройде сертифікацію, звільняється від атестації.

  • Передбачено підвищення посадового окладу педагогічного працівника кожної наступної кваліфікаційної категорії на 10%, надбавки за вислугу років: понад три роки – 10%, понад 10 років – 20%, понад 20 років – 30%. А також посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії сягатиме 9600 грн (хоча варто зауважити, що це питання на сьогодні потребує збалансування Державного бюджету).

  • Відтепер будуть оприлюднені критерії оцінювання освітньої діяльності педагогів, що відповідатимуть професійному стандарту. До цього часу публікувались лише критерії оцінювання знань школярів. Передбачено заборону залучати педагогічних працівників закладу в релігійних та політичних заходах.

  • Освітяни мають щорічно планувати певну кількість часу на підвищення своєї кваліфікації (сукупно протягом 5 років – не менше 150 годин), що відповідає вимогам часу. Дотепер вони проходили курси підвищення кваліфікації всього, як правило, 1 раз на 5 років.

Для засновників навчальних закладів, зокрема органів місцевого самоврядування

  • Надано право органам місцевого самоврядування різних адміністративно-територіальних одиниць приймати спільне рішення щодо організації здобуття початкової, базової та профільної середньої освіти, а також підвезення здобувачів освіти.

  • Мають створювати ресурсні центри з інклюзивної освіти , щоб забезпечити права на фаховий супровід дітей із особливими освітніми потребами.

  • Збережено права засновників щодо створення, реорганізації та ліквідації навчальних закладів, затвердження установчих документів закладів освіти, призначення їх керівників.

  • Передбачено можливість надання субвенції з Державного бюджету на розвиток дошкільної та позашкільної освіти, що до цього часу не здійснювалось, а також освіти осіб з особливими освітніми потребами.

  • Органи місцевого самоврядування забезпечують безоплатним гарячим харчуванням лише дітей пільгових категорій, а також забезпечують пільговий проїзд учнів, вихованців і студентів у громадському транспорті.

Для навчальних закладів

  • Закладу освіти відтепер надається фінансова, академічна, організаційна та кадрова автономія.

  • За результатами ЗНО чи низьких результатів навчання здобувачів освіти запроваджується форма інституційного аудиту, за результатами якого готуватиметься висновок про якість освітньої діяльності як рекомендаційна для засновника закладу освіти.

  • Нормативно запроваджується можливість усіх закладів освіти надавати платні освітні послуги , інформацію про які вони мають оприлюднювати на офіційному сайті. Поряд із тим зароблені кошти не можуть бути вилучені до місцевого чи Державного бюджетів. Їх спрямування визначатимуть установчі документи закладу освіти.

  • На офіційному сайті закладів освіти відтепер оприлюднюватиметься інформація про заклад, керівника, його заступників, педагогічних працівників, рівень їх освіти та кваліфікації, досвід педагогічної діяльності та інші відомості.

  • Запроваджується громадська акредитація закладу освіти – визнання якості освітньої діяльності закладу освіти з метою формування його позитивного іміджу та репутації, що здійснюється добровільно за запитом закладу освіти.

Отже, можна критично оцінювати нововведення, однак вони свідчать про свіжі європейські тенденції в освітньому просторі України, значне підвищення професійного та соціального рівня педагогів, створення нових якісних умов для здобувачів освіти.