Вони вішають борди, а я ховаю загиблого брата, - боєць АТО звeрнувся до мeшканців Кривого Рогу

Сьогодні Кривий Ріг попрощався із загиблим за свободу і незалежність України героєм АТО Юрієм Мальковим. До будинку, в якому жив чоловік, приїхали понад тисячу криворіжців.

Воїн 43 батальйону 53 бригади загинув у боях під Світлодарською дугою тиждень тому. Разом із побратимом чоловік кинувся рятувати іншого військовослужбовця, але потрапив під ворожий вогонь.

Полеглому за Україну Герою залишиться назавжди 30 років. Без батька лишились двоє дітей - Маркові 7 років, Кірі - 2.

До присутніх сотень людей звернувся боєць 40-го батальйону «Кривбас», якому вдалось вижити у Іловайському пеклі, брат загиблого Героя Андрій Новохатько:

«Я хочу звернутися до усіх, хто прийшов вшанувати його пам'ять. Я прошу вас зрозуміти, що на Схід прийшов ворог, який знищує наші міста та села. Чому? Тому що кожен із нас дав йому на це добро.

Уся ця шваль, влада, яка у нашому місті – знищує наш народ. І вона буде його нищити, поки ми усі мовчимо. А ми мовчимо, і будемо мовчати та ховати своїх братанів…

Вони вішають свої борди, встановлюють свої намети - це злодії та вороги України. «Русский мир» якщо прийде - буде нам смерть. І ніхто не втече, прийде війна! Бийте зараз, поки тут мир, а хлопці наші лягають там! Слава Україні!».

Читайте також: Кривий Ріг проводжає в останню путь свого захисника

Юрій працював машиністом тепловоза на Північному ГЗК з 2006 року. Після відспівування Героя загули комбінатівські тепловози. Вони теж прощалися із Юрієм Мальковим.

Колишній начальник цеху залізничного транспорту Пінічного гірниче-збагачувального комбінату Дмитро Литвинов сказав під час церемонії прощання із бійцем 43 батальйону:

«За увесь той час, який Юра провів разом із нами, з нашим великим трудовим залізничним колективом, він зарекомендував себе, як справжній залізничник. Юра був чесним, сильним духом, завжди був передовиком, керував кращим рухомим складом на Північному ГЗК.

Він вів за собою багатьох. Тут зібралося багато людей, яких Юра встиг виховати. Дійсно, він був кращим! Нам дуже бракуватиме його… Земля йому пухом».

Товариш по службі, який приїхав попрощатись із бійцем, сказав:

«Хочу подякувати батькам за такого хлопця. Я з Юрою провоював з 2014 року. Завжди знав, що моя спина, спини моїх товаришів будуть прикриті. Ми навіть йому позивний дали «Оптовик», тому що завжди у великій кількості, йшла його любов. Нам, Юрко, буде реально тебе не вистачати… У мене від душі відірвався шматочок разом із тобою».

Іще один воїн крізь сльози промовив:

«Юра, пробач, що не вберегли тебе… Ми разом воювали у 2014 та 2015 роках, разом демобілізувалися. І знову пішли на фронт. Ти завжди будеш у наших серцях».

Юрія Малькова посмертно нагородили нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.

Відспівав загиблого воїна капелан, настоятель храму Святих великомучениць Віри, Надії, Любові і Матери їх Софії отець Олександр Агарков.

Священнослужитель також звернувся до криворіжців:

«Кожен із наших хлопців, які поклали свої тіла та душі за нас із вами, в моїх очах – взірець мужності. Навіть по християнськи, чоловік у родині – це охоронець, а не просто годувальник, який приносить додому ковбасу. Коли небезпека загрожує країні, місту, де він живе, чоловік повинен узяти до рук зброю та захищати свою землю, родину, друзів.

Цей юнак, який поклав свою голову за нас із вами, - це взірець справжньої чоловічої роботи. Для всіх, хто воював поруч із ним, він був символом братьської любові. Ганьба кожному, хто заніс хабар та відкупився від цієї справи. Ганьба кожному, хто при владі говорить красиві слова та не знімає з себе георгіївських стрічок. Ганьба тим, хто говорить про пам'ять світлої перемоги і забуває про тих, хто віддає життя зараз. Ганьба тим, хто відзначає наших загиблих воїнів відзнаками від міста, невже цим місто хоче відкупитися?».

Після церемонії прощання труну із тілом полеглого бійця пронесли центральним проспектом району, повз пам'ятник, який відкривав торік міський голова Кривого Рогу. Юрій за життя не схвалював діяльність міського голови.

Під звуки гудіння тепловозів і оплески тисячі городян тіло Юрія доставили на місцевий цвинтар. Там навічно спочив Герой.

Редакція висловлює співчуття рідним, близьким і побратимам полеглого воїна.

Вічна слава і пам'ять захиснику України...