Кривий Ріг сьогодні говорить про топоніми

Цією інформацією редакція хоче привернути увагу до надзвичайно цікавої і практично не дослідженої топоніміки Криворіжжя.

Слова, які є власними назвами географічних об’єктів, особливо цінні для дослідників історії, вони – як скриньки, що бережуть спогади про давні події. І можливо, саме тому навколо цих слів часто точаться запеклі суперечки, кожен намагається відстояти свою «правду». А правда частіше за все є легендою.

Ось, скажімо, давно доведено вченими, що назва нашого міста – походить від кривого (непрямого, вигнутого, покрученого) мису (рога), утворюваного двома головними річками краю. А між тим упертий загал продовжує торочити про якогось легендарного козака Рога…

Або згадаймо назву нещодавно безсоромно реконструйованої залізничної станції. Роковата чи Рокувата? Місцеві жителі впевнені – Роковата! Бо так називається відома з карти 1868 року балка, що знаходиться неподалік.

Автор відповідної статті у Вікіпедії вважає , що це є помилкою. І по-своєму має рацію, бо звідси йде гілка до станції Грекувата.
А ми додамо Лозуватку і Тернуватку, які теж зустрічаються у варіанті з суфіксом оват… Ну що поробиш, як не порівняєш маловатий і малуватий, купувати і купований…

Історична граматика, звичайно, все пояснює, але її вивчають не усі. Тому варто не ображати одну назву помилкою, а іншу просто прийняти як норму, що встановилася в українській мові вже після Шевченка.

Та частіше за все людей цікавить, яке значення вкладали в слово, коли переводили його з розряду загальних до категорії власних назв. Немає сумніву, що балка, а потім і станція отримали свою назву від дієслова рокувати (прирікати) через похідний дієприкметник рокований (визначений наперед долею). Аналогія до наведених вище назв віддає перевагу уват, але не відводить від долі.

Якщо вас зацікавила означена тема, пишіть, про які ще топоніми ви хотіли б почитати.

Автор статті Микола Скиба