«Щодня ризикуємо життям, щоб дістатись дому», - криворіжці їздять забороненою дорогою
Фото: Первый Криворожский
У Красному Поді проживає близко 150 людей, є невеличкий бакалійний магазин. Дитсадка, школи, церкви, фельдшерського пункту, чи навіть аптеки - немає. Літнім красноподівцям у критичних ситуаціях завжди допомагає сусідка-медсестра.
Добираються селяни на роботу, навчання, на ринок, в інших потребах стареньким автобусом, що йде через промислову зону. Та й таке «задоволення» кілька сотень громадян мають лише двічі на добу: о шостій ранку і о 13-й годині. Повернутись у село можна о 20:00.
Треба приїхати через півміста на зупинку ГЗК ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (у народі – НКГОК). І то треба робити це завчасно, десь за годину, бо інакше їхатимете стоячи у переповненому невеличкому автобусі (номер маршрута 115 – ред.).
«Хочете випробувати що таке справжній промисловий туризм? 10 гривень – і за 50 хвилин ви роздивитесь промзону НКГОКівського кар’єра й живописні, порослі бур’янами у зріст людини, узбіччя розбитих вщент сільських доріг Криворіжжя», - каже пані Люба, яка їде навідати стареньку маму.
Мешканці означених вище сіл вже неодноразово звертались і до Широківської райради та РДА, яким підпорядковані, і до Дніпропетровської ОДА.
І їздили, й писали, та віз – чи то автобус – й понині йде по небезпечній території кар’єру.
Додатково чиновниця проінформувала, що Широківською райдержадміністрацією неодноразово направлялися клопотання до Дніпропетровської облдержадміністрації з метою врегулювання питання щодо затвердження маршруту: село Красний Під – місто Кривий Ріг.
«Чиновники всіх інстанцій просто відфутболюють нас один до одного, кожен говорить, що це не їхня компетенція – встановлення маршруту, виділення автобусів, складання розкладу руху тощо», - жаліється мешканець Красного Поду Павло. Чоловік працює на заводі, і їздити у місто треба щодня.
А тим часом пасажирам доводиться ретельно молитися, особливо якщо йде дощ, або ожеледиця, а в снігопад взагалі не проїхати тими кар’єрними дорогами. Хіба що розкатають великовантажні автомобілі, які працюють у цій промзоні. А як ні - то автобус і взагалі може не приїхати. І селяни сидітимуть без хліба, ліків, тощо.
«До речі, як мінімум три знаки по шляху нелегального курсування 115-го маршрута застерігають: «Небезпечна зона! Проїзд заборонено!». Але це не зупиняє власників маршруту й автобусу. Ми теж порушники. А що робить? Нам їхати треба», - говорить селянин Василь Іванович.
Навіть на те, що часто з прорваних промислових труб нестримним величезним фонтаном йде вода і утворюються схожі на селеві потоки чималі ділянки прямо впритул до дороги – ніхто не звертає уваги. Охоронці промзони кар’єру ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» , які відкривають шлагбаум для проїзду автобусу, заглядають до салону – чи , бува, не везуть у «кравчучках» разом з городиною та молочкою господині й металобрухт, якого просто неміряно в тій «промці» - і пропускають. Хоча були випадки, коли автобус перевертався саме через розмиту «дорогу». На щастя, тоді всі пасажири вижили.
Цікаво, а керівництво промислового гіганта знає, що кілька разів на день на їхній території життям ризикують кілька сотень криворіжців? Припускати, що має з того зиск – смішно, звісно. Втім, факт порушення очевидний.
«ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» раніше не отримувало звернень від представників влади або громадськості щодо курсування автобусу №115, руху якого підприємство не має повноважень перешкоджати. Ми відкриті до детальних обговорень з громадою можливого вдосконалення даного маршруту, щоб знизити ризики перевезень мешканців в зоні, яка межує з промисловою територією підприємства», - так прокоментувала ситуацію прес-служба ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Розтлумачити чому для кількох сотень мешканців ближніх до Кривого Рогу сіл не запустять маршрут, який рушав би з середмістя і з більш зручним графіком, і їхав би не через заборонену «промку», а, як було колись, через селище Радушне, редакція «Першого Криворізького» попросила чиновників Дніпропетровської облради.
Звернення розглядали кілька тижнів. Складається враження, що і справді намагались розібратись. Навіть повідомили, що дорогу, на яку нарікають усі водії, планують відремонтувати у 2017 році.
Втім, в останньому листі, підписаному заступником директора департаменту житлово-комунального господарства Дніпропетровської ОДА Володимиром Верхотурцевим, фактично визнали неспроможність допомогти мешканцям у вирішення питання.
І знову відправили людей до Широківської райради. Коло вчергове замкнулось.
Фото: Софія Скиба