Книжки і вистави, — криворіжці повертають до життя українців, які бачили жахи окупації

Якщо заплющити очі й на мить спробувати забути, що вже 9-й рік поспіль російський окупаційний режим намагається знищити Україну й українців, все, про що нижче піде мова, виглядало б як класний літній родинний табір. Він відбувся сьогодні, 4 червня, в одному з районів Кривого Рогу.

Команда редакції інформаційного агентства «Перший Криворізький» підготувала фоторепортаж із заходу для тих, хто знайшов прихисток у нашому місті.

У Кривому Розі тільки за офіційною статистикою чиновників проживають близько 60 тисяч людей, які виїхали з тимчасово окупованих територій та місць, де ведуться активні бойові дії. І усі вони потребують підтримки та допомоги.



Десятки організацій щоденно допомагають їм із житлом, одягом, їжею, розв'язанням соціальних питань та іншим. Серед цих організацій бізнес, державні чи муніципальні установи, громадські об’єднання.

Деякі з них надають не лише матеріальну допомогу, а комплексно підходять до питання реабілітації та соціалізації переселенцям, а простими словами — повернення людей до нормального життя.

Вихідними такий захід організували у культурно-громадському центрі «Шелтер+». Його відвідали понад 100 родин переселенців.




На свято у «Шелтер+» прийшов Нестор із Великої Олександрівки. Хлопець приїхав до Кривого Рогу в середині квітня разом із мамою:

Приїхали, бо наше село захопили окупанти, то нам треба було виїхати. Страшно було за бабусю, дідуся[…] Було дуже багато вибухів, коли були дома і не планували ще виїжджати. Вимикали електроенергію, газ світло, — згадує Нестор.

Коли родина виїжджала з дому, у Кривий Ріг їх не пускали саме окупанти. Довго довелось чекати, поки тривали домовленості між сторонами. Першу ніч у місті хлопець провів у школі, де прихистили усіх переселенців. Вже потім вдалось переїхати до родина, яка нині опікується сім’єю хлопця.

Поліна із Нововоронцовки теж радо ділиться тим, як її з мамою прийняли у Кривому Розі. Дівчинка здружилась з однолітками у школі, і тепер разом з ними ходить розважатись у «Шелтер+».



Все це відбувається у час, коли офіційні особи в Росії намагаються переконати своїх співгромадян, що «українці творять жахливі речі». Днями черговий пасквіль опублікувало міноборони РФ. Воно стверджує, що «українські бойовики націоналістичних формувань утримують мирних мешканців». Це неправда.


Велика Олександрівка, що на Херсонщині, знаходиться у 50 кілометрах Зеленодольська у Дніпропетровській області. Тамтешній міський голова Дмитро Невеселий говорить, що з початку війни з громади виїхало понад 60% громади, але нині люди добровільно повернулись до свого житла.

А що тут коментувати?.. Які нацисти, націоналісти, екстремісти…? У нас живуть звичайні українці, надаємо допомогу і розселяємо, піклуємось, бо це наші люди, — говорить Невеселий.

Піклуватись одне про одного варто не лише матеріальним чином, говорить Ірина Роік, одна зі співорганізаторок свята для родин переселенців. Тому тут влаштували літературні читання, лабораторію хімічних дослідів, гру у настільні ігри та інше.

Організувати свято допомогла криворізьким активістам американська організація «Нова Юкрейн», вони зокрема передали дітям і книжки й настільні ігри.






Волонтери організували у приміщенні Центру і на подвір’ї, кілька локацій. На їх створення надихнули книжки: «Пригоди Паддінгтона» Майкла Бонда, «Гаррі Поттер» Джоан Роулінг і «Хроніки Нарнії» Клайва Льюіса.

Одні з найменших гостей свята слухали уривки з книжки про ведмедика Паддінгтона, який дуже цінував друзів.

Його грала Євгенія Морозова-Попова, режисерка криворізького театру «Ванільні гойдалки» і інклюзивного театрального проєкту «Краще разом».

Ми хочемо нагадати дітям, що дружба це важливо, сім’я - це важливо, цінності - це важливо. Війна не назавжди. Все повернеться рано чи пізно, — говорить Ірина Роік.

Разом із волонтерами та волонтерками тут писали листи друзям, і на пам’ять про захід з фетру створювали маленького ведмедика.



Для трошки старшої аудиторії облаштували лабораторію як у Гоґвортсі. Всіх героїв для свята організатори обирали не випадково — Гаррі Поттер фактично нині така собі аналогія України - жінок і чоловіків, які не підозрюють наскільки вони сильні борються проти могутнього зла — Волон де Морта, а у реальності — Путіна, який от-от піде у невідомі світи і ми більше про нього ніколи не почуємо.



Ще однією книгою, за мотивами якою влаштували міні-виставу для переселенців, шелтерівці обрали написані у роки Другої світової війни «Хроніки Нарнії».



А росіяни таки вперто продовжують брехати світу про те, як вони «рятують українців», при цьому порушуючи низку міжнародних конвенцій та норм гуманітарного права.


Визнані світові медіа тим часом розповідають про жахи, які переживають українці, змушені проходити через «фільтраційні табори». А держслужбовці в Україні, зокрема радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко, розповідають про маріупольців, яких не випускають на підконтрольну ЗСУ територію, змушуючи розбирати завали розбомблених росіянами цивільних об’єктів.




Матеріал створено за сприяння ГО «Львівський медіафорум» у межах проєкту «ЛМФ Підтримка мережі журналістів».