«Геть із
приватних закіптюжених кухонь, хай живе світла і простора фабрика-кухня!»
Таким
було одне з гасел індустріалізації в 1920-1930-х роках. Де і скільки їжі
готували на Жовтневому руднику Кривого Рогу, що неподалік нинішньої бази ФК
«Гірник» на зупинці «Шахтарська», — у матеріалі Ольги (Гончар) Хвостової.
Зокрема на кожному руднику Кривого Рогу була
фабрика-кухня – величезна їдальня, де готували їжі значно більше, ніж люди
могли з’їсти в стінах самої фабрики-кухні. Значну частину відправляли по
розподільниках на шахтах і їдальнях при фабрично-заводських школах.
На Жовтневому руднику таку кухню почали будувати в1929 році, вартість будівництва, згідно з публікацією у «Червоному гірнику»,
була заявлена як 340 тисяч рублів. Здали в експлуатацію фабрику-кухню в квітні
1931 року. А вже у вересні руднична газета «Скрепер» писала: «Фабрика-кухня має
11 розпредів (розподільників на шахтах. – авт.) і обслуговує 3500 чоловік. Це
в той час, коли пропускна спроможність фабрики-кухні 35 тисяч страв. Фактично
виготовляється 13-14 тисяч».
На 7 листопада 1932 року крім фабрики-кухні на рудні
працював
хлібозавод,
чотири їдальні,
п’ять розподільників на шахтах,
дві
їдальні при ФЗС (фабрично-заводська семирічка – так називалися семирічні школи середньої освіти і виробничої практики, що існували в СРСР з 1926 до 1934 року).
Чому кількість розподільників вдвічі зменшилася – інформації в газеті
нема.
Я переглянула всі збережені випуски і спецвипуски газети
«Скрепер» за 1931 і 1932 роки, а також спецвипуски за 1933 рік. Усюди в газеті
– лише тексти, зрідка трапляються фото шахтних споруд Жовтневої рудні або
закордонні фото. Єдиний місцевий невиробничий об’єкт – це саме фабрика-кухня.
Будівля була двоповерхова у стилі конструктивізму. Ще один знімок будівлі
фабрики-кухні з іншого ракурсу надрукував «Червоний гірник». Можливо, ви знаєте,
де була ця будівля і чи вона збереглася? Напишіть про це редакції
Краєзнавець Олексій Книга припускає, що будівля фабрики-кухні розташовувалася там, де тепер - відвали кар'єру ЦГЗК, неподалік залізничної станції Вечірній Кут
Красиве масштабне фото внутрішнього облаштування
фабрики-кухні наведено в випуску «Скрепера» від 5 травня 1931 року. Тут видно
кілька великих казанів із спеціальними кріпленнями кришок. Видно рукави трьох
промислових витяжок. Бачимо і чотири чи п’ять кухарів і кухарок у спецодязі — білих халатах й шапочках.
У випуску газети надруковано лише фото і
підпис до нього, але ця публікація демонструє ідилічну
картинку роботи фабрики-кухні.
Та не минуло й року, і в лютому 1932 року бригада
«Скрепера» Шепрут та Володарський пишуть про роботу фабрики-кухні: «Механізація
знеособлена – із всіх машин працює одна, а решта не працюють і ніхто не вживає
ніяких заходів, щоб вони працювали».
Фабрика-кухня Жовтневого рудника була першою зі
збудованих радянською владою в Кривбасі. Наступною була будівля аналогічного
призначення на Пролетарському (Дзержинському) руднику, яка стала до ладу в
квітні 1934 року.
Історична енциклопедія Кривого Рогу» Олександра Мельника
наводить інформацію, що на початок 1941 року в Кривбасі діяло 13 таких кухонь.
До них була прикута увага всіх мешканців, і передусім робкорів –
робітничих кореспондентів, яких у ті часи активно «кували» із
передовиків-ударників. Писали переважно про антисанітарію та погану якість
страв, і саме про це в наступних публікаціях.