Криворіжці вшановують молитвою мільйони замордованих голодом українців
Фото: Первый Криворожский
Журналіст "Першого Криворізького" повідомляє, що провести молебен прийшли кільки священників Православної Церкви України, Греко-Католицької Церкви.
Серед присутніх представники та представниці різних професій, громадські активісти, журналісти.
О 16:00 в останню суботу листопада українці запалять свічки біля пам’ятників та на підвіконнях у своїх квартирах, аби згадати предків, які померли у часи геноциду.
Історії криворіжців, які пережили часи голодоморів, читайте у спецпроєкті "Першого Криворізького" Запали свічку пам’яті.
Загальнонаціональну традицію ставити запалену свічу у вікнах осель на знак ушанування виморених голодною смертю ініціював історик, політолог, дослідник Голодомору Джеймс Мейс. Він переїхав жити в Україну, де зокрема написав:
«Я ж хочу запропонувати лише акт національної пам’яті, доступний кожному: визначити час, коли кожен член цієї нації, де майже кожна родина втратила когось із близьких, запалить у своєму вікні свічку в пам’ять про померлих».
Через свідому політику Сталіна по відношенню до українського селянства за висновком судової науково-демографічної експертизи Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Національної академії наук України від 30 листопада 2009 року, внаслідок учиненого геноциду в Україні загинуло 3 мільйони 941 тисяча осіб, з них: протягом лютого - грудня 1932 року - 205 тисяч осіб, у 1933 році - 3 мільйони 598 тисяч осіб, у першій половині 1934 року – ще 138 тисяч осіб.
На міждержавному рівні пам’ять жертв Голодомору без зазначення терміну «геноцид» вшановували:
в ООН – Спільна заява делегацій держав-членів ООН від 07.11.2003;
ЮНЕСКО – Резолюція Генеральної конференції, прийнята одноголосно від 01.11.2007;
ОБСЄ – Спільна заява від 30.11.2007;
ПА ОБСЄ – Резолюція від 03.07.2008;
Європарламент - Резолюція Європарламенту від 23.10.2008;
ПАРЄ - Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) у пунктах 10-11 резолюції 1723 «Вшанування пам’яті жертв Великого Голоду (Голодомору) на території колишнього СРСР» від 28 квітня 2010 року визнала Голодомор «злочином Радянського режиму проти власного народу» та злочином проти людяності.
Масштабний за кількістю людських жертв був і голод 1921-1923 років. Тоді в Україні, окрім природних чинників та розвалу господарства після семи років виснажливих воєнних дій, були і соціальні причини, пов’язані із більшовицькою політикою «викачування» хліба з села. І до сьогодні кількість померлих з голоду 1921-1923 роках в Україні лишається невідомою. Здебільшого дослідники називають близько 500 тисяч жертв.
На початок голоду в Україні у 1946-1947 років вплинула Друга світова війна, під час якої були зруйновані села і господарство. Підірвала господарство і посуха, особливо постраждали південні області України. Не варто забували і про сплановану акцію сталінською влади по вилученню залишків зерна в селян для надання допомоги «братнім народам» із соціалістичного табору та відбудови промисловості, відновлення військово-промислового комплексу.
За матеріалами Українського інституту Національної пам’яті
Фото: Даніїл Токмаков