Про що "розповідають" останки німців із Батуринської та Фрунзе

Про що "розповідають" останки німців із Батуринської та Фрунзе

У 2010 році на судово-медичне обстеження надійшло три мішки з останками невідомих людей. Дослідження встановило, що, найімовірніше, у 1940-х роках останки належали п’ятьом особам чоловічої статі.

Прочитав статтю на 1kr.ua про полонених та інтернованих німців, які працювали в Кривому Розі. Працюю судово-медичним експертом-криміналістом, і мені іноді надсилають на дослідження кісткові останки часів Другої світової війни. Одного разу я досліджував останки п’яти німецьких солдатів, які надійшли з вулиці Вахрушева.

Такий лист надійшов авторці спецпроєкту «Історична правда Кривбасу» одного осіннього вечора. Написав його Юрій Боложук, експерт-криміналіст Криворізького міжрайонного відділу КЗ «Дніпропетровське обласне Бюро судово-медичної експертизи». З цього листа нього почалося дослідження двох історій.

Німці з Батуринської

У 2010 році на судово-медичне обстеження надійшло три мішки з останками невідомих людей. Дослідження встановило, що, найімовірніше, у 1940-х роках останки належали п’ятьом особам чоловічої статі. Чоловіки були віком від 20 до 40 років різного зросту – від 167 до 179 сантиметрів заввишки. За трьома знайденими черепами Юрій Боложук визначив, що останки належать до європеоїдної раси.

Із останками були дві німецькі каски часів Другої світової. Одна з касок була на черепі, а між черепом і каскою залишавсяшматочок німецької газети. Каски були вилучені Довгинцівським райвідділом міліції, шматки газети також не збереглася.
У грудні 2010 року на судово-медичну експертизу було надано останки ще однієї невідомої людини. Вдалося встановити, що на момент смерті чоловік мав близько 50 років, був кремезний, до 175 сантиметрів зросту. Мав вставний протез із пластичної маси червоного кольору. На той час їх активно використовували в Німеччині.

Уже згодом Юрій Боложук бачив подібні протези в музеї Голокосту в Дніпрі, отже, їх використовували не лише німці.До речі, сліди від зубів указують і на іншу важливу деталь. У знайдених черепах залишалися не всі зуби. За висновками Юрія Боложука, частину зубів було втрачено ще до смерті. Але не всі. На місці кількох зубів у кожному з черепів були глибокі, з гострими краями лунки – це ознака того, що зуби зникли після смерті. Навіщо було виймати у людей зуби? Єдине припущення, яке виникає у мене, – зуби були золоті, і тому становили цінність. Утім, судмедексперт ставить моє припущення під сумнів. Юрій Боложук пояснює: «Втрата зубів після смерті може бути наслідком випадання їх із лунок, бо ясна, які утримують зуби, зникають, і можуть випадати навіть здорові зуби. Часто зуби випадають самі, коли останки «тривожать». Незрідка в своїй практиці я вставляю їх в лунки на клей, коли вони представлені окремо».

Останки знайшли під час риття канави біля будинку №1 по вулиці Вахрушева (тепер це вулиця Сергія Параджанова). Будинок №1 розташований окремо від інших на цій вулиці. Близько кілометра відділяє його від будинків №2, 4, 11, біля яких, за свідченням історика Віталія Стецкевича, у 1941-1944 роках розміщувався німецький пересильний табір.

Будинок №1 на колишній вулиці Вахрушева – потойбіч залізничних колій поблизу станції Батуринська. Ми вирушили до нього машиною. Довелося виїхати за межі міста в Нікопольському напрямку, а потім посадками і садовим товариством під’їхати ближче. Але до самого будинку дістатися автомобілем нам так і не вдалося. Перейшли перекинутий через якусь канаву місток, минули хащі чи то посадки, чи закинутого садка і стежкою таки підійшли ближче.

 

Досить звичайний для Кривого Рогу двоповерховий будинок на три під’їзди 1926 року будівництва. Згідно з інформацією на Криворізькому ресурсному центрі, 16-квартирний будинок (у якому з 14 квартир є комунальною власністю) - у цілком задовільному стані. Проте перебуваючи біля нього і заходячи всередину, важко погодитися з такою оптимістичною оцінкою.
Для нас так і залишилося загадкою, як до будинка під’їхала вишнева «дев’ятка», яку ви бачите на фото. І як це вдалося у 2013 році пожежній машині. Тоді в цьому будинку спалахнула пожежа. Деякі квартири не відновили – вони зяють порожнечею до сьогодні…

Останки німців із Фрунзе?

Останки ще трьох чоловіків були надані на судово-медичне обстеження в 2016 році. Одному було близько 30 і він мав зріст 175-178 см, другий, приблизно 38 років, був нижчий, близько 168 см зросту. Про третього ясно, що він дожив до 41-50 років і мав до 178 см зросту. У всіх уже після смерті зникли деякі зуби…

Вони були виявлені на глибині 1,5 м при земляних роботах за адресою: вулиця Фрунзе, 3. Зараз це вулиця Монастирська, і будівля, якщо вірити гугл-карті, розташована на території чоловічого Свято-Володимирського монастиря. Ця і сусідні будівлі звів у 1916 році місцевий поміщик Галковський для притулку бідняків. До цієї інформації офіційний сайт Криворізької міськради додає, що за радянського часу тут була розміщена міська лікарня імені Крупської, а згодом міський диспансер. Але ніде не вказано, що в 1941-1944 році в цій лікарні на тодішньому руднику імені Фрунзе німці облаштували свій шпиталь. І поряд розташували кладовище для померлих у шпиталі… Настоятель Свято-Володимирського монастиря, архімандрит Володимир не підтвердив, що останки знайшли на території монастиря…


Різні снаряди ми знаходили, було таке, а от на останки за всі роки існування монастиря не натрапляли. Хоча і дерева в саду саджали, і інші земляні роботи виконували… Наскільки я знаю, то ці останки знайшли в гаражах неподалік. А чому написали адресу Монастирська, 1 – то для мене загадка

- розповів священнослужитель.

Утім, корінні місцеві мешканці спростовують слова священнослужителя. Близькі родичі лікаря, який працював після війни в лікарні імені Крупської, стверджують: між будівлею лікарні і залізничною колією було кладовище, де ховали останки пацієнтів.
І деякі останки мешканці монастиря таки знаходили.

Як дізнатися правду? Порадьте в коментарях!

P.S. Що стало з останками з Батуринської? Юрій Боложук звертався до Volksbund, Народної спілки Німеччини з догляду за військовими похованнями. Ця організація ініціювала перевезення останків із вулиці Вахрушева і поховання їх на німецькому цвинтарі в Кропивницькому. Доля останків із Фрунзе поки не визначена…

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Зруйнований центр міста (Нікопольсько-Криворізька наступальна операція)

Проспект Поштовий після визволення від німецької окупації

Жінки на відновленні Криворізького металургійного заводу, 1944 рік.

Залишки залізної руди, видобутої до окупації

Зруйнований бункер. 1944 рік

Відео на тему

Нікопольсько-Криворізька операція (визволення Кривого Рогу)

Нікопольсько-Криворізька операція, 3-я серія: "Рух Опору"

Як виглядав Кривий Ріг під час окупації

Нікопольсько-Криворізька операція, 2-а серія: "Голокост"

Концтабори і вбивства євреїв під час окупації | 1kr.ua

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Як Кривий Ріг виглядав під час окупації (1941-1944 роки)

Кривий Ріг був окупований німцями понад 920 днів. Показуємо фото, як виглядало місто та його жителі під час окупації

Спільники степового вітру

100 років тому в нерівному бою з чекістськими та військовими підрозділами більшовицької окупаційної армії загинув видатний діяч повстанського визвольного руху отаман Григорій Іванов (Тишанін).

Жіноча перспектива криворізького мистецтва, або Хто створив герб Кривого Рогу

На імена криворізьких художників можна натрапити доволі часто: поціновувачі мистецтва, вірогідно, знають про Авраменка й Васякіна, Синицю й Сича. Але чи багато з вас чули про жінок, що теж значною мірою вплинули на формування художнього світу Криворіжжя? Чи знають любі читачі й читачки про пані, яка брала участь у створенні герба міста, чи про ту, що є новаторкою в галузі роботи зі склом? Як ні, то цей матеріал проллє світло на п’ятьох мисткинь в історії нашого краю