Сообщить
о событии

«Скажіть, що ви сироти, і в дитбудинку вас нагодують» — історії криворіжців про голодомори

Главное фото новости

Фото: Первый Криворожский
27 листопада 2021 року в Україні — День пам`яті жертв голодоморів.

Голодоморів було три: у 1921-1923, 1932-1933 і 1946-1947 роках. Слово "голодомор" означає масовий, навмисно організований владою голод.

Редакція 1kr.ua підготувала серію публікацій і відео, де жительки і жителі Кривого Рогу розказують про історію своїх сімей, які постраждали від голодоморів.

Наймасштабніший з них — Голодомор 1932-33 років — був організований навмисно і забрав найбільше життів: від 4,5 до 10 мільйонів життів.

У редакцію «Першого Криворізького» звернулася криворожанка Тетяна Нечай.

Її бабуся Лідія Федорівна Куревська народилася у 1943 році. Дитиною вона чула розмови дорослих про Голодомор, який забрав життя її родичів. Вона розказала історію своєї сім'ї:

Коли прийшов голодомор, мій дідусь помер. І на руках у бабусі Векли залишилось п’ятеро дітей. Троє старших могли їсти козельки, калачик, а меньшеньким дітям — Володі і Колі — неминуча була смерть.
Бабуся Векла пішла на роботу, а старші діти повели двох молодших на станцію Колачевськ. Зараз — це станція Колачевського.

Повели їх туди і сказали: “Не признавайтеся, що у вас є родина. Тоді вас заберуть у дитячий будинок і нагодують. Коли голод закінчиться, ми вас заберемо.

Приходить бабуся з роботи, а дітей немає. Старші не признаються, де вони. На ранок бабуся почорніла, мов риба об лід билася — де ж діти. Тоді старші призналися, і всі побігли на станцію Колачевського, але ні Володі, ні Колі не знайшли. По цю пору ми не знаємо, де вони пропали.

Я чула, що рідні шушукались, але відкрито про голодомор не говорили.

Мій батько загинув на війні, і лишилось ще дві сестри — Фрося і Дуня. Пізніше моя хрещена мати попросила, щоб я це питання «підняла». По ці пори не знаємо, де поділись дядьки...

У Веселих Тернах була ще вчителька мови і літератури Бондаренко Світлана Іванівна. Вона розказувала, що в їхній сім’ї теж не було чого їсти, і був старенький дідусь. Щоб малі діти не бачили, як він вмирав, рідні домовились і посадили його у погріб.

Дивіться відео про Голодомор 1932-1933:

Полная версия сайта