Чому і як радянські солдати здавались у полон - концтабори у Кривому Розі

Чому і як радянські солдати здавались у полон - концтабори у Кривому Розі

Фото: "Кривий Ріг очима німецького солдата"

У День визволення Кривого Рогу редакція підготувала низку матеріалів про окупацію міста у 1941-1944 роках: життя криворіжців в умовах війни, знищення єврейського населення, дату повного звільнення Криворіжжя.

Ряд військово-політичних прорахунків керівництва СРСР призвів до величезних втрат Червоної Армії в 1941 році. Німці на початку війни отримали половину військових і стратегічних складів, які знаходилися у прикордонних районах. Це призвело до того, що радянським бійцям на день стали видавати одну кулеметну стрічку, по чотири снаряди на гармату, півтори обойми на гвинтівку. Гвинтівку часто мав лише один із трьох бійців. Ця причина була основною, яка призвела до масового полону радянських військових.

У перші місяці війни у солдатів і офіцерів часто не було ресурсів для продовження збройного опору, тому вони часто здавалися у полон. Чутки про те, що німці відпускають полонених під відповідальність родичів і старост була ще однією обставиною, яка сприяла здачі у полон. Особливо це впливало на селян і кваліфікованих робітників. Пізніше щодо тих, хто вижив у таборах, радянська влада висувала звинувачення про зраду Батьківщини.

Читайте також: Де у Кривому Розі працювали військовополонені та інтерновані німці

Восени 1941 року полонених у Кривому Розі стали використовувати як робочу силу. Багато криворізьких полонених працювали у рурських вугільних копальнях (Рур - великий промисловий район Німеччини - авт.). Багато з них померли, виконуючи непосильну працю.

У Кривому Розі було декілька концтаборів: пересильний табір №162 біля станції “Кривий Ріг - Західний” і шталаг №338 на Гданцівці з підрозділами на руднику імені Карла Лібкнехта та в житловому масиві імені Кагановича. У кінці жовтня 1943 року німці створили пересильний табір №180 для полонених червоноармійців і цивільного населення, який проіснував до 21 лютого 1944 року. Є свідчення, що відступаючи з міста німці розстрілювали полонених, яких не могли евакуювати.



Концтабір на Гданцівці

Фото із книги Ігоря Рукавіцина "Кривий Ріг очима німецького солдата"

Криворізький солдатський табір військовополонених - шталаг 338 розташовувався на Гданцівці в колишньому військовому містечку 41-ї стрілецької дивізії.

У лютому 1942 року тут було 6,3 тисяч полонених,
у червні 1942 року - 6,8 тисяч,
у жовтні 1942 року - 22,1 тисяч,
у грудні 1942 року - 14,7 тисяч,
у лютому 1943 року - 11,9 тисяч.



Витяг із картки в'язня концтабору на Гданцівці

Фото із книги Ігоря Рукавіцина "Кривий Ріг очима німецького солдата"

У концтаборі за місяць в середньому помирало 300 людей. Таким чином, за 29 місяців могло померти до 9 тисяч ув'язнених, - сказано у книзі Олександра Мельника “Кривий Ріг у полум’ї війни (1941-1944)”.

Особливістю шталагу №338 були порівняно непогані умови утримання: кам'яні бараки (колишні казарми), наявність водопроводу і каналізації. У шталазі №338 на Гданцівці всередині кожного барака стояли дерев'яні нари в 2-3 яруси без ліжок. Одяг ув’язнених швидко зношувався, його рідко прали. Холод і хронічне недоїдання сприяли поширенню епідемічних хвороб, від яких щодоби помирало до десятка людей. На зиму ув’язненим давали старі ватники. Підйом був о 6 годині. Тих, хто вночі помер, самі в’язні грузили на великі двоколісні тачки і у супроводі охорони вивозили на кар'єр. На плацу після перевірки формувалися робочі групи, їх відправляли на роботу. Перед цим був сніданок - баланда з буряка, проса і картоплі, часто гнилих. На шість людей видавали військову каску, з якої по черзі сьорбали вариво - ложок не було. Крім цього кожен отримував 300 грамів хліба.





Пес, який жив біля шталагу №338

Фото із книги Ігоря Рукавіцина "Кривий Ріг очима німецького солдата"

На євреїв, яких нацисти прагнули винищити, розгорнули справжнє полювання. У шталазі №338 у жовтні 1941 року вбили 800 євреїв - військовослужбовців, відібраних з різних таборів вермахту.


При підготовці матеріалу використані цитування з інтерв'ю наукової співробітниці краєзнавчого музею Євгенії Левченко, цитати із книги Олександра Мельника "Кривий Ріг у полум'ї війни: 1941-1944", та фото із книги Ігоря Рукавіцина "Кривий Ріг очима німецького солдата".

Комментарии (14)

Куралесов

20:04, 22 февраля 2021

Комментарий удален из-за нарушений правил пользования сайтом

Эзотерик

20:17, 22 февраля 2021

ЦИНИЧНАЯ ТЫ ПЛЕСЕНЬ.

Куралесов

20:23, 22 февраля 2021

ви так думаите ???
ЦИНИЧНАЯ ПЛЕСЕНЬ - это ви..
я лишь только открыл вам "плесень", ваши заплесневевшие гнилые глаза.

Человек я

20:35, 22 февраля 2021

Вы всегда такой нервный и злой? Выпейте чаю с ромашкой или мятой.

Meндeлeeв

21:06, 22 февраля 2021

+ 300%

Дедушка тяжелого поведения

21:45, 22 февраля 2021

Куралесов, не спорь с эзотерическим бараном, пипл не заметит между вами разницу.

Куралесов

19:14, 23 февраля 2021

Мария Абрамовна Пунтус в чем я тут что то нарушил?

Трамвайчик

20:04, 22 февраля 2021

На фото пёс по кличке Сталин, а у нас тут есть вонючая блохастая псина по кличке Мандaлеев.

Meндeлeeв

21:22, 22 февраля 2021

ойц в тебе знову напад )))) а на ліки грошів нема )))) так баран овський?

Человек я

21:30, 22 февраля 2021

В будку,псина.

Meндeлeeв

21:32, 22 февраля 2021

як ти гарно мазу потягнув за трамтряма ))) в тебе добра вчилка )))

Человек я

22:04, 22 февраля 2021

Молча выполняй команду и не скули.

Meндeлeeв

21:20, 22 февраля 2021

примерная численность вооруженных строевых формирований вермахта и СС, а также полицейских сил на оккупированной территории, состоящих из граждан СССР, составляла около 250–300 тысяч человек. Причем, согласно немецким документам, военнопленных в таких частях было около 60 процентов, остальные – местные жители, эмигранты из царской России. По германским источникам, только за 1943 год и начало 1944 года к немцам перелетели более 80 самолетов. Советская сторона эти данные не опровергала

Вл. Отр.

11:39, 23 февраля 2021

А в Крыму сегодня САЛЮТ! )
Поздравляю с 23 февраля.

Ссылка скопирована в буфер обмена