Сообщить
о событии

Коли насправді повністю звільнили від окупантів Криворіжжя

Главное фото новости

Фото: "Кривий Ріг очима німецького солдата"
1kr.ua
Днем визволення Кривого Рогу прийнято вважати 22 лютого 1944 року, насправді ж Криворіжжя повністю звільнили 8-10 березня. А бої за населені пункти біля Кривого Рогу тривали до 10 березня.

Сьогодні, 22 лютого 2021 року, на проспекті Миру запалили вічний вогонь - криворіжці вшановують полеглих у боях за наше місто солдатів, які вижили. Фоторепортаж із офіційної церемонії запалення факелів та покладення квітів. Нині у Кривому Розі живе одна учасниця тих подій у роки війни Валентина Погорелова, яка надавала солдатам медичну допомогу.

12 серпня 1941 року гітлерівські війська захопили Кривий Ріг. Боїв за місто на початку 1941-го як таких не було: радянські війська відступали під натиском ворога, атака ворога була стрімкою, а на озброєнні у радянських солдат не було жодного кулемета і гармати. Вони не могли дати відсіч добре озброєним німецьким солдатам. З першого дня захоплення німецьке командування встановило у нашому місті новий порядок.

Місто було в окупації 922 дні - більше 30 місяців. За роки окупації у Кривому Розі за офіційними даними було знищено більше 7 000 криворіжців, за неофіційними - 20 000 місцевих мешканців.

Бої за визволення Кривого Рогу почалися у жовтні 1943 року. Командування планувало визволити Кривий Ріг восени, але цього не вдалося зробити: сили були нерівними. До 23-го жовтня визволили декілька селищ поблизу Кривого Рогу.



Фото із книги Ігоря Рукавіцина "Кривий Ріг очима німецького солдата"

30 жовтня ворог наніс масивний контр-удар. Німецькі солдати задіяли 800 танків. У нас у місті зараз є меморіал на вулиці Сергія Колачевського (до декомунізації - 23 лютого), саме тут проходила лінія фронту.

Із 3 листопада по 30 січня, коли розпочалася Нікопольсько-Криворізька наступальна операція, відбувалися “переменні бої”. Німці не хотіли здавати зайнятий ними Кривбас, однією із причин було їх небажання втрачати місто, де були поклади марганцю - Нікополь, - бо із нього вони виготовляли броню для бойової техніки. Кожна точка міста під час визволення перетворювалася на свого роду оборонний об’єкт, особливо цінувалися криворізькі височини. Протягом 3-5 грудня 1943 року йшли запеклі бої за Курган-могилу Баба, заввишки як дев’ятиповерховий будинок: звідти можна було продивлятися оборону на 30 кілометрів у різні сторони. Радянським військовим вдалося відбити важливий стратегічний об’єкт. Ширина фронту була 280 кілометрів, глибина - 120 кілометрів. Швидкість наступу радянських військових була 4 кілометри на добу. Наступу заважав не лише німецький опір, а і страшне бездоріжжя, солдатам і місцевому населенню боєприпаси доводилося нести на собі.



Загиблий під час бою кінь

Фото із книги Ігоря Рукавіцина "Кривий Ріг очима німецького солдата"

5 лютого звільнили Апостолове, через 3 дні - Нікополь. 17 лютого розпочалися безпосередньо бої за Кривий Ріг. Тоді загинуло більше 30 000 радянських воїнів. 75 000 поранили. Після визволення міста працювало 69 шпиталів.

А 21 лютого 1944 року звільнили залізничну станцію Довгинцеве, Соцмісто, Зелене містечко. 22 лютого звільнили історичний центр - площу Визволення та прилеглі території.
22 лютого вважають днем визволення. Повністю всю територію Кривого Рогу, за словами співробітниці краєзнавчого музею Євгенії Левченко, звільнили 8 березня 1944-го року. У колишній столиці Радянського Союзу 22 лютого о 22 годині дали салют. 18 радянських воїнів отримали звання Героя Радянського Союзу.



Фото із книги Ігоря Рукавіцина "Кривий Ріг очима німецького солдата"

40 тисяч гітлерівців убили на берегах Інгульця. За словами Євгенії Левченко, 100 тисяч німців загалом взяли у полон.



Українська листівка у часи війни

Фото із книги Ігоря Рукавіцина "Кривий Ріг очима німецького солдата"

Останні населені пункти Криворізького району звільнили 8-10 березня 1944 року. У звільненні Криворізького залізорудного басейну брали участь партизани, підпільники і місцеве населення.
Якщо у Вас є історії, пов'язані із роками окупації та війни, пишіть у коментарі або на пошту редакції [email protected]

При підготовці матеріалу використані цитування з інтерв'ю наукової співробітниці краєзнавчого музею Євгенії Левченко, фото і цитати із книги Олександра Мельника "Кривий Ріг у полум'ї війни: 1941-1944" та фото, зняті у міському історико-краєзнавчому музеї

Комментарии

Влада обмоскалених олігархічних кланів є садистською й ФАШИСТСЬКОЮ.

Садизм, у найбільш руйнівних формах, мета яких полягає в завданні болю й у катуванні іншої людини (будь-якої живої істоти), що і бажання ВЛАДИ, проте це бажання є найзначнішим проявом садизму. …З виникненням фашизму жага влади та її ВИПРАВДАННЯ досягли нечуваних висот. …влада над людьми є проявом переважної сили в суто матеріальному сенсі: якщо я маю владу вбити іншу людину, то я «сильніший» за неї. Тим часом, у психологічному плані жага влади коріниться НЕ в силі, а в СЛАБКОСТИ. Вона є нездатністю «я» людини самостійно жити власним життям. Це відчайдушна спроба отримати замінник сили, коли справжньої снаги БРАКУЄ.
Слово «влада» має два значення. Це може бути влада над кимось, як спроможність панування над якоюсь людиною; інше – мати силу, як здатність робити щось, бути спроможнім до чогось, мати потенціал дії. Влада у значенні сили в психологічному сенсі не має нічого спільного з пануванням; це слово означає володіння здатністю. Коли ми говоримо про безсилля, то маємо на увазі не здатність людини панувати над іншими, а її нездатність до самостійного життя. Таким чином, влада й сила може означати «панування» та «потенцію». Ці речі …взаємовиключні. Імпотенція (термін застосований до всіх сфер людських потенцій як можливостей) тягне за собою садистське прагнення до панування. Поки індивід є «патентним» – здатним реалізувати власні можливости на основі свободи й цілісности своєї особистости, панування над іншими йому НЕ потрібне й він НЕ прагне до влади. [Еріх Фромм. Втеча від свободи. Книжковий клуб,Харків,2019,с.162-163,-288с.].
Оскільки термін садистсько-мазохістський асоціюється з перверзіями та неврозами, я вважаю за краще говорити про авторитарний характер, коли ми маємо на увазі… «нормальну» людину. …Фашистські (й комуністичні) системи називають себе авторитарними через панівну роль влади в їхній суспільній і політичній структурі. За допомогою термінології авторитарний характер ми також вказуємо на те, що подібна структура особистости є людським БАЗИСОМ фашизму.
Треба уточнити значення терміну авторитет у сенсі влади. Влада – це НЕ риса (характеру), яку людина «має», у тому плані, що вона може мати будь-яку власність або фізичну рису. Влада є результатом міжособистісних взаємин, коли одна людина дивиться на іншу як вищу (або нижчу) щодо себе. Існує принципова відмінність відносин «вищий-нижчий», які визначаються як раціональним авторитетом (відносини між викладачем і учнем) так і як владою пригнічення (рабовласником раба). [Еріх Фромм. с.164-165].
Слід нарешті зрозуміти м’якою та СКЛОватою, що серед націоналістів України НЕМА олігархів – клептоманів – хворих на мамону (диявола) істот.
Націоналісти СИЛЬНІ Духом Божим – Українською Мовою («що сповідує Ісуса Христа» під час сакральних Богослужінь, 1Ін. 4:2), ми здатні жити своїм ВЛАСНИМ національним-духовним життям.
Обмоскалені ж олігархи та їх реги-анальный електорат, одтраханый по самі гланди «великим и могучим» «русского размера», НЕ здатні жити своїм власним життям, а існують як виплодки божества московського – фіно-тюркського гібриду Московського улусу Жовтої орди, що в свою чергу також НЕ має свого власного національного життя, бо відповідно до ч.1 ст.3 Конституції т.зв. РФ – «мы многонациональный на рот», чи в рот – «какая разница».

Україна до сьогодні знаходиться під московською ОКУПАЦІЄЮ.

мой дед погиб 1 марта 1944 года в районе Рабочего поселка(сейчас Гданцевка). Все время не мог понять почему именно 1 марта?(так было указано в похоронке). прочитав эту статью,теперь чуть прояснилось. через интернет - поиск нашел место перезахоронения. это парк на 44кв. Мой отец нашел могилу своего отца благодаря мне.

Шана Вашому діду і Вам, за те, що зберігаєте пам'ять.

Если бы не влияние партийных *** нацистской верхушки на вермахт, прислушайся фюрер к мнениям и советам армейских генеральштеблеров, Генштабом руководил Рунштедт, а боевыми операциями Роммель и фон Тома - территория ***стана сократилась до резервации зулусов, а мир не знал бы кремлевского-питерского ***.

... если бы .. если бы.. .))) Помечтал? Теперь вытри сопли от своих влажных фантазий.
СССР победил в этой войне. Без всяких "если".

Гитлер платил за Сталинград двойную зарплату, а за Кривой Рог и Никополь- тройную. В дневниках фюрера записан: " С потерей Кривого Рога и Никополя война проиграна. " Когда в 1956 году решили перенести могилы погибших солдат на Валявское кладбище, то по дворам пустили поисковиков - один офицер и два- три солдата. Пришли в ужас: почти в каждом дворе была примитивная могила с фанерной пирамидкой и у нас на огороде Вилкулов ( бабушка бывшего мэра). На пирамидке была неразборчивая надпись карандашом. Но тут подошла бабушка и по блокноту (она оказывается переписала фамилии, имена и звания погибших) и сказала, что это погибший расчет артиллеристов, который затеял дуэль с немецким Тигром, стоявшим у забора химзавода (на месте завода- институт Гипрорудмаш). Снаряд -болванку я потом нашел в огороде, когда перекапывал . А саму противотанковую пушку мы с пацанами таскали по всей балке играя в войну. Разумеется пушку забрали, солдат перезахоронили. Сам город после освобождения представлял собой сплошные руины.

Когда на смерть идут — поют
А перед этим
Можно плакать
Ведь самый страшный час в бою —
Час ожидания атаки
Снег минами изрыт вокруг
И почернел от пыли минной
Разрыв —
И умирает друг
И значит — смерть проходит мимо
Сейчас настанет мой черед
За мной одним
Идет охота
Будь проклят
Сорок первый год —
Ты, вмерзшая в снега пехота
Мне кажется, что я магнит
Что я притягиваю мины
Разрыв —
И лейтенант хрипит
И смерть опять проходит мимо
Но мы уже
Не в силах ждать
И нас ведет через траншеи
Окоченевшая вражда
Штыком дырявящая шеи
Бой был короткий
А потом
Глушили водку ледяную
И выковыривал ножом
Из-под ногтей
Я кровь чужую

Які ж вони окупанти, якщо "німецький вояк помер і для України"?

А російська пропаганда все копіює у фашистів! Маю на увазі агітаційний плакат про померлих фашистів.

неужели ты настолько туп, что не понимаешь, что это агитка бандеровцев?

Сусенко, бандерівців ніколи не було в криворізькому районі.

Якби ди був, хоч трошки розумний, то знав би; хто такі бандерівці і де вони воювали.

" бо із нього вони виготовляли собі броню."
алё...есть кто при памяти?
Из марганца ничего нельзя изготовить. Его и другие химические элементы добавляют в сталь для легирования. Легирование - придание прочночти.

  • 3
  • 3
  • ответить

Из книжки Алекандра Мельника
В условиях войны никопольский марганец для Германии приобретал стратегическое значение – обеспечивалось качественное изготовление брони для боевой техники.

"на озброєнні у радянських солдат не було жодного кулемета і гармати"

не надо так сильно гиперболизировать

"Нікопольсько-криворізька наступальна операція"
Криворізька с большой буквы тоже, это же название операции

"Протягом 3-5 грудня 1943 року йшли запеклі бої за дев’ятиповерховий Курган-могилу Баба"
Название кургана в должно быть в кавычках и нужно употребить правильный падеж

"де були поклади марганцю - Нікополь.- бо"
Опечатка. После Никополь запятая, а не точка (продолжение предложения)

Дальше лень искать

Комментарий удален из-за нарушений правил пользования сайтом

спасибо
интересная книга, почитаю на досуге

Полная версия сайта