Маму і шестеро дітей солдати викинули з будинку. Усі мої рідні померли, - жертва геноциду кримськотатарського народу

Маму і шестеро дітей солдати викинули з будинку. Усі мої рідні померли, - жертва геноциду кримськотатарського народу

Фото: google.com

18 травня в Україні відзначають День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Депортація з Криму кримських татар визнана геноцидом кримськотатарського народу.

70 років минуло з того часу, коли рішенням сталінського режиму весь кримськотатарський народ був насильно депортований із своєї Батьківщини.

Примусове утримання кримськотатарського народу в місцях вигнання продовжувалось аж до листопада 1989 року. Протягом всього цього часу кримські татари зазнали широкомасштабних репресій з боку радянського режиму.

Це стало причиною масових смертей кримських татар, основну частину яких складали люди похилого віку, жінки та діти. За даними Українського інституту нацпам'яті, лише в перші роки заслання кримськотатарський народ втратив 46,2% своєї чисельності.

18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу. Український інститут національної пам'яті підготував матеріали та архівні фото, присвячені цій темі.

11 травня 1944 року було прийнято цілком таємну постанову Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар». У ній наводилися претензії до кримськотатарського населення – начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм, які стали обґрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку.


Депортовані з Криму – жителі сіл Отузи та Шелен, м. Красновишерськ, Молотовська область, 1948 р.
«Народилася в 1932 році в с. К'оз Судакського району. Коли я закінчила 3 класи, почалася війна, продовжити навчання мені так і не довелося.
Коли почалася депортація, батька з нами не було, він воював на фронті. Маму і нас - шестеро дітей солдати викинули з будинку, ми так і не встигли нічого із собою взяти.

Голодні та роздягнені ми дісталися в Узбекистан, в колгосп «Назарбай» Бекабадського району. Дали нам маленький будиночок, де дах був нарівні з землею. Ми ледве вмістилися туди зі своєю сім'єю. У 1944 році першим помер братик Решат, наступного року сестричка Мевіде. Мама день і ніч плакала і після смерті сестри прожила 3 дні. Наступного дня після смерті мами зайшов сусід Абдулла аг'а і передав страшну новину про те, що помер брат. У брата одна нога і одна рука були підвернуті, очі і рот кишіли мурахами. Я спробувала випрямити йому руку і ногу, але вони застигли. Взяла ганчірку й витерла його очі і рот.

Потім нагріла води, і пішла до однієї старенької з проханням обмити тіло брата. Але вона мені сказала, що хлопчиків обмивають чоловіки і відправила до дідуся Джеббару. Я пішла до нього, а коли повернулася додому, виявилося, що нас чекає машина - мене і двох сестричок відвезли до лікарні. Того вечора померла ще одна моя сестра. Через два дні померла друга. Я залишилася зовсім одна.

Я так і поневірялася по домівках, випрошуючи милостиню. Якось сусіди пошкодували мене і пішли зі мною на базар, щоб поміняти на продукти речі, що залишилися. Мене залишили біля входу, я лежу на землі, піднятися сил немає. Хтось вигукнув моє ім’я - я ледве відкрила очі - це мій родич запитує «що ти тут робиш?». Я все розповіла, він звалив мене на спину і поніс до себе додому.

Так мене врятували від смерті.
Пізніше мене розшукав батько, коли повернувся з фронту. Він ішов, покинувши вдома дружину і шестеро дітей, а залишилася у нього одна я. Мама померла в 34 роки, старшому братові було 16 років. Ці страшні роки хіба можна описати і розповісти», - розповідає Феріде Меджитова, депортована з Криму.




Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3-й годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася в основному 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВС. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. У реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Зафіксовано численні випадки мародерства. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.

Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 180 014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів. Крім того, 6 тис. мобілізованих військкоматами протягом квітня-травня кримськотатарських юнаків окремо відправлено на наряди Головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще 5 тис. кримських татар заслано на роботи до таборів тресту «Московуголь». Разом вигнано з Криму за перші два дні 191 044 осіб. Окремо 5989 чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців.

Під час червневих депортацій болгар, вірмен, греків та «іноземних підданих» було додатково було виселено 3141 кримського татарина, яким пощастило врятуватися в травні. Таким чином, загальна кількість вигнаного з Криму корінного народу склала: 183 тис. осіб - на загальне спецпоселення, 6 тис. - у табори управління резервів, 6 тис. - до ГУЛАГу, 5 тис. спецконтингенту для Московського вугільного тресту, а разом 200 тисяч осіб. Серед дорослих спецпоселенців знаходилося також росіяни, українці, цигани, караїми та представники інших національностей (2882 особи), яких було виселено через приналежність до змішаних шлюбів.

Відразу після перемоги над нацизмом розпочалася тотальна демобілізація кримських татар з лав радянської армії. Протягом 1945-1946 рр. в трудові табори Сибіру та Уралу було направлено 8995 військовослужбовців, яким лише через кілька років дозволили возз’єднатися із родинами на засланні.


Кримськотатарскі дівчата, Привіт з Волги, 1953 р.
Така сама доля спіткала і відзначених воїнів – навіть двічі Герою Радянського Союзу Амет-Хану Султану не дозволили повернутися до Криму. В усіх спецпоселенців-військових вилучалися військові квитки, їм заборонялося носити зброю. При цьому старші офіцери залишалися на службі, тоді як старші офіцери-політпрацівники та співробітники карних органів відправлялися на спецпоселення.

Постановою радянського уряду від 8 січня 1945 р. «Про правовий статус спецпоселенців» відзначалося, що спецпоселенці користуються всіма правами громадян СРСР, але при цьому вони не мали права самовільно залишати райони спецпоселення, визначені для них, голови родин повинні були щомісяця реєструватися у міліції, а про всі зміни у сім’ях слід було доповідати міліції у триденний термін.

Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.

Після депортації радянський режим вдався до нівелювання історичної пам’яті про кримську державність та кримських татар. 25 червня 1946 року Крим був позбавлений статусу автономії та перетворений на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки було замінено на стандартні радянські назви.

З часу проголошення незалежності Україна взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації. 20 березня 2014 р. Верховна Рада України прийняла постанову № 1140-18 «Про… гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України, а також 17 квітня 2014 року Закон України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою».

У 2016 році Верховною Радою України перейменовано 75 одиниць адміністративно-територіального устрою АР Крим та м. Севастополь, назви яких містили символіку комуністичного тоталітарного режиму.

За рекомендацією Українського інституту національної пам’яті переважній більшості перейменованих населених пунктів повернуто історичні кримськотатарські назви, що стало практичною реалізацією передбаченого статтею 3 Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» забезпечення державою права депортованих осіб на повернення історичних назв населених пунктів, що були перейменовані за часів СРСР у зв’язку із здійсненням депортації.


Катакі (Сеферова) Гульсум та її діти, Урал, Лісоповал, 1949 р.

Комментарии (18)

kosya80

09:03, 18 мая 2018

ааааарррряяяяя саююююс !!! можим павтарить!!!!

uefi

09:25, 18 мая 2018

а чому вони не кажуть за що iх було депортовано? вони мабуть доci вважають що нiякоi cпiвпрацi з німцями у них не було))
"Геббельсівська пропаганда запевняла мусульман, ніби «Гітлер – прямий нащадок пророка Мухаммеда», що прийняв іслам із заповітною мрією «визволити мусульманські народи від чужоземного панування».
Нацисти, виставляючи себе «великими друзями» кримських татар, добилися того, що певна частина останніх повірила в міцність окупаційного режиму. Про витончену політику гітлерівців щодо кримськотатарського населення та їхні методи роботи повідомляв у Політбюро ЦК ВКП(б) і вищезгаданий В. Булатов: «На початку окупації Криму шляхом підступної демагогії й загравання з кримськими татарами, використання буржуазних націоналістів німецькими мерзотниками вдалося деяку їхню частину схилити на свій бік» На місцях почали створюватися кримськотатарські збройні загони т. зв. «самооборони», їхніх учасників нерідко використовували як провідників у каральних акціях проти радянських партизанів."

Віктор Сміт

09:52, 18 мая 2018

Ты лучше про "Красный террор" расскажи, а то твои друзья-совки уже и уши развесили. Жаль, что ты умом слаб, а то я смог бы тебе объяснить, что депортации целого народа нет никакого оправдания, даже если некоторые его представители сотрудничали с кем-то. Или ты предлагаешь сейчас депортировать с Украины всех русских по национальному признаку, т.к. среди них есть убийцы, насильники, организаторы банд и другие гниды?!!

uefi

10:15, 18 мая 2018

ну якщо наприклад на майбутнiх виборах проголосуе бiльiшiсть свiдомих рагулiв за панi Фарiон або за Тягнибока ,то цілком ймовірно i цей сценарiй з депортацiею та знищенням "руськомовних гибридiв" до яких вiдносишся i ти))

Віктор Сміт

17:22, 18 мая 2018

к великому разочарованию апологетов "рускаго мира", в Украине крайне мало националистов ("фашистов"), а те небольшие кучки, что есть, способны лишь устраивать мелкое хулиганство в городах на разных народных демонстрациях. Поэтому твоим фантазиям про высылку каких-то народностей из Украины сбыться не суждено.

Криворожский Укроп

18:04, 18 мая 2018

хорошая методичка была, жаль шо опоздал лет на 5

Настоящий Кривой Рог 2.0

10:06, 18 мая 2018

Почему не депортировали венгров с румынами? Вы серьезно считаете, что нужно депортировать народ, отдельные представители которого сотрудничали с Гитлером? Так тогда всех почти нужно депортировать... Особенно донских казаков...

--

10:18, 18 мая 2018

Кривой Рог 2.0 недашковский, ты больной? Ну что ты везде лезешь?

SToRm_V

10:03, 18 мая 2018

Совко***еры вы где ?? пора фапать на совок!

Криворожский Укроп

11:08, 18 мая 2018

Запах палённой ваты прям с утра.

Вата не любит витать правду про совок, она хочет читать про водку за 2.20 и причитать "такую страну просрале".

Это все из-за хренового образования.

jp-jeka

17:39, 18 мая 2018

А в Крыму сейчас татары получили паспорта и РФ и вполне рады! ))) А украинцам впаривают очередной маразм! Меня должно волновать, что было с татарами в 44-ом году? Меня волнует жизнь украинцев в 2018...

Криворожский Укроп

17:40, 18 мая 2018

В Симферополе полиция задержала участников акции в память о депортации крымских татар
18.05.2018 00:48

Р - радость.

jp-jeka

17:43, 18 мая 2018

Да и пёс с ними! Кстати их уже отпустили. Крым это не татарстан, а Украина! (если кто забыл)

Криворожский Укроп

18:13, 18 мая 2018

да, крым оккупирован русскими оккупантами

Сармат

11:23, 18 мая 2018

Патологические неологизмы являются одним из симптомов глубокой стадии шизофрении.

Ссылка скопирована в буфер обмена