Пресс-релиз

За кордоном роботодавець може змусити працювати українця як раба – експерт

За кордоном роботодавець може змусити працювати українця як раба – експерт

Фото: Первый Криворожский

Близько 2 млн громадян України працюють наразі за кордоном, з них 40% відсотків – у Польщі.

Такою є остання статистика НБУ. Хоча українці полишають домівки у пошуках кращої долі, експерти констатують – трудова міграція несе ризики як для самого робітника, так і для економіки держави загалом, пише «5 Канал».

Найпопулярнішою країною серед вітчизняних заробітчан є сусідня Польща. За оцінками тамтешнього Центробанку, в найближчі роки чисельність мігрантів з України становитиме до 300 тис. осіб на рік. З них 70% – так звані «сині комірці».

Лідирують українці і в польських зведеннях щодо нелегальних працівників. Так, у лютому польська Прикордонна служба у Гданську виявила 134 таких особи, із них 126 – саме громадяни України. Фахівці зазначають – такі працівники ризикують найбільше.
«Роботодавець може їм не заплатити грошей, може забрати паспорт і змусити працювати як звичайного раба. Вони не можуть звернутися до офіційної влади, тому що вони нелегали.

Ви повинні розуміти, що працюючи нелегально, ви випадаєте з легального соціуму і при настанні будь-якої інциденту, пов'язаного з травматизмом, ви опинитеся один на один проти цієї проблеми
», – наголосив президент Всеукраїнської Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.
У НБУ прогнозують, що трудова міграція залишатиметься високою ще 2-3 роки, а після цього піде на спад. Зокрема, і завдяки зниженню рівня безробіття в державі.
«Безумовно, вони як робітники мають інший статус, і в разі скорочення робочих місць, або інших проблем, їх можуть повернути до України.

І потім – є конкуренція. І кожен з них потім буде під загрозою звільнення. Там дуже щільно заповнений ринок і наших фахівців там не чекають
», – запевняє голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.


Комментарии (25)

omua78

09:00, 05 марта 2018

Трудовые лагеря для украинцев в Польше уже есть. В принципе , для этого Польша и помогала всячески Революции Великого Украинского Достоинства - холопы дешевые нужны были.

Demon4ik

09:29, 05 марта 2018

Это такие же как концлагерь под Донецком для русскагаварящих с неправильной челюстью? Методичку смени, олух.

Без надежды

09:39, 05 марта 2018

Сшп создали авантюристы и уголовники. И прочие люди лёгкие на подъём.
Великая Польша следующая?

yurass

09:17, 05 марта 2018

Я в польше работал по 240-260 часов в месяц, говорили не нравится вали отсюда

Пауков

09:24, 05 марта 2018

yurass Дивно, чому працювати в Польші по 240-260 годин в місяць це нормально, а в Україні збільшення допустимого робочого часу це "зрадазрад" і "відновлення кріпацтва"? У нас так офіційно не попрацюєш, бо КЗпП не дозволяє.

yurass

09:37, 05 марта 2018

Пауков,там тоже нельзя официально, и поляки в жизни не станут перерабатывать

yurass

09:40, 05 марта 2018

Пауков,и по польскому законодательству переработку оплачуют в двойне, украинцев это не касается, батрачь за гроши или вали

Пауков

10:13, 05 марта 2018

yurass В Україні понаднормовий час теж в подвійному тарифі оплачується. Але більше ніж 120 понаднормових годин НА РІК офіційно провести не можна. Плюс офіційно працівник повинен відпочивати між змінами не менше ніж подвійна тривалість зміни.

Пауков

11:11, 05 марта 2018

Більшість українців, що працюють у Польщі, працевлаштовані на підставі умови доручення.

Такий договір підписується, коли працедавець не планує наймати працівника за трудовою умовою, але для нього важливе виконання певних дій чи досягнення чітко поставлених завдань. Договір доручення – це договір старанної діяльності, або договір процесу. У випадку таких документів доцільно говорити не про працівника та працедавця, а про виконавця та замовника.

Основні риси договору доручення.

Окреслює виконання певної роботи у визначений термін і оплату.
Відсутність прямого підпорядкування працедавцю. Підрядник сам встановлює графік роботи, але водночас замовник може давати вказівки, а також визначати тимчасові рамки для виконання роботи.
Можна вказати місце і час виконання роботи, але це необов’язково, більше враховується факт виконання роботи.
Добровільна форма договору.
Обидві сторони можуть розірвати договір у будь-який момент.
Відсутність гарантованого мінімального рівня винагороди.
Замовник не зобов’язаний надавати відпустку, вихідну допомогу, заробітну плату під час хвороби, а також жодні інші додаткові пільги.
Період зайнятості не зараховується до загального робочого стажу.
Усі суперечки між замовником і виконавцем розглядаються в цивільному суді.
До 2015 року договір доручення був більш дешевшим для працедавця, ніж трудовий договір. Він не передбачає обов’язку сплачувати лікарняні внески. Це в свою чергу означає, що виконавець не отримає грошей у випадку хвороби, хіба що за нього будуть сплачуватися добровільні внески. З 2016 року, коли набули чинності зміни до законодавства, кошти такого працівника будуть нижчими лише за певних умов.
Отже обмеження трудового кодексу на них не діють.

Злойе

11:03, 05 марта 2018

От статьи антирекламой только пахнет... А у нас рабочие имеют какие-то права? Не смешите мои тапочки, господа, мне в них ещё валить отсюда... А про переработку даже улыбнуло, где это сейчас нельзя перерабатывать? На частника только так и работают, с двойной переработкой и попробуй вякнуть про КЗОТ...

ivan68

11:38, 05 марта 2018

А что лучше: как не раб работать за 4000 гривен или как раб за 1000 евро?

Пауков

11:53, 05 марта 2018

ivan68 Краще як не раб, а за скільки, так то вже проблеми людини. Свобода - це відповідальність за самого себе. Хто на що здатен, той стільки і заробить. 1000 євро в тій же Європі не такі вже і гроші, і життя на ту зарплату мало чим буде відрізнятися від життя в Україні на середню зарплату.

Вася

12:59, 05 марта 2018

Да так само средняя зарплата только экология в разы лучше дороги инфраструктура тоже и на улице за 2 рубля не зарежут

Пауков

13:18, 05 марта 2018

Вася, Екологія у порівнянні з нашими індустріальними районами краща. Дороги та інфраструктура - справа наживна. І в більшості залежить від місцевих органів самоврядування. В тій же польші для створення нормальних доріг свого часу виділялося 755 місцевих бюджетів ( для порівняння, Кривий Ріг - 85% на соцвиплати та соцпотреби). Місцева інфраструктура розвивалась завдяки активності громадян, які витрачали свій час і приймали активну участь в розвитку. Давили на органи місцевого самоврядування, вимагали тих чи інших дій. активно допомогали власною працею, одним словом робили все те що сьогодні дратує вілкуляку та його прихильників. І лайна в Європі також вистачає, бомжі на вокзалах та вулицях, сміття на тротуарах і не тільки. Ну і плюс багато сюрпризів для наших мігрантів, що повелися на казочки про райське життя. Там за все треба платити. Аренда житла, не дешева, власне житло - податок на нерухомість, вживане авто - дорого утримувати (тому і дешево продають). І щоб заробити треба побільше нашого вмітьи, вкладати, працювати. Багатьом мігрантам так і не вдається досягти достатнього рівня життя.

Пауков

16:17, 05 марта 2018

*75% місцевих бюджетів.

Ссылка скопирована в буфер обмена