У Кривому Розі вшанували пам’ять загиблих у Дебальцевому (ОНОВЛЕНО)

У Кривому Розі вшанували пам’ять загиблих у Дебальцевому (ОНОВЛЕНО)

Фото: Первый Криворожский

Біля двох стел із портретами військовослужбовців, загиблих у результаті російської інтервенції, криворіжці зібрались на мітинг.

Захід присвячений вшануванню пам’яті українських військових, які віддали своє життя за свободу і незалежність нашої держави у боях під Дебальцевим.

Нагадаємо, у лютому 2015 року у зоні проведення антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях України загинули 296 українських воїнів. Серед них були і мешканці Кривого Рогу. Більшість криворіжців, які тоді загинули, служили у 40-му окремому мотопіхотному батальйоні (більш відомий як «Кривбас» - ред.).

На сьогодні 20 бійців 40-го батальйону вважаються зниклими безвісті або є заручниками у бойовиків.

Заступник командира батальйону «Кривбас» полковник Юрій Сіньковський під час промови сказав:

«Герої не вмирають!" - саме цими словами ми проводжаємо тих, хто віддав своє життя. Вони у найтяжчі часи боїв під Іловайськом і Дебальцевим своїми життями мужньо захистили усіх нас.

Народна мудрість каже, добро втратиш – багато втратиш, мужність втратиш – все втратиш. Ми, воїни батальйону «Кривбас», ніколи у боях не втрачали честі та мужності. У серці кожного з нас залишиться пам’ять про загиблих хлопців. Ми будемо боротися за те, щоб визволити із полону усіх наших бійців
».



Вшанувати пам’ять воїнів, які не повернулись додому, прийшли родини полеглих героїв, їхні військові побратими, мешканці Кривого Рогу, бійці 17-ої танкової бригади, 53 окремої механізованої бригади та бійці інших підрозділів, народні депутати, депутати міськради та районних у місті рад.

«Ми зібрались не на політичну акцію, у нас сьогодні день пам’яті. По сьогоднішній день ми не знаємо чому наші хлопці досі у полоні. Ми не знаємо чи у нас війна, чи АТО. Відпускайте усіх наших полонених. Якщо влада зуміла домовитись про торгівлю на крові,- то зможе домовитись і щоб хлопців відпустили. Досить проливати невинну кров. Хлопці пішли і віддали свої життя. Хлопці усвідомлювали, що якщо вони туди не підуть, то сюди прийдуть люди, які будуть чинити безчинство, але цього не буде. Наше Небесне військо і досі допомагає нам твердо стояти на ногах. Свою землю ми не віддаємо нікому!» - заявив Отець Юрій Ільків.



Цього дня пам’ять загиблих воїнів також вшановують у інших містах та селах України.

«Якщо у 2014 та 2015 роках усе було зрозуміло, у 2016 - частково, то зараз взагалі незрозуміло, що відбувається. Сьогодні до мене підійшов водій, який запитав: «А що, у нас в країні війна? Стріляють як у 1941?». У мене був ступор. Людина не розуміє, що у 300 кілометрах від нього гинуть люди. От як добре тут попрацювали, що люди навіть не розуміють, що відбувається в країні.

Ми усі живемо у одному будинку: перший поверх горить, а нагорі усім тепло та добре. Були дурні команди і серед нас було мало справжніх командирів. Ми воювали на ентузіазмі та героїзмі. Героїзм починається тоді, коли вже немає чітких команд і треба просто виживати
», - зазначив Сергій Бондаренко, демобілізований боєць 40-го батальйону.


На мітинг прийшли матері бійців, які знаходяться у полоні бойовиків 900 днів. Людмила Маркіна, матір Андрія Маркіна, який зник під час виходу у боях під Іловайськом, розповіла:

«Ми їздили на блокаду, на Донбас, де стоять наші хлопці, ми підтримуємо блокаду. Тому, що блокада проти торгівлі на крові. Наші політики не розуміють як цe коли від дитини 900 днів немає жодної звістки. Ми навіть не знаємо де знаходяться наші діти. Нас годують обіцянками. Ніхто нічого не робить. Президент не займається поверненням хлопців з полону. Ми сподіваємось, що блокада допоможе повернути наших дітей додому. Те, що зараз відбувається – це війна, а не АТО».

Після акції близькі та рідні поїхали на цвинтар до могил загиблих воїнів.

Редакція сайту «Первый Криворожский» висловлює щирі співчуття близьким та рідним загиблих.




Фото: Евгений Журавель

Видео: Евгений Журавель

Ссылка скопирована в буфер обмена