Коли насправді повністю звільнили від окупантів Криворіжжя

Коли насправді повністю звільнили від окупантів Криворіжжя

Днем визволення Кривого Рогу прийнято вважати 22 лютого 1944 року, насправді ж Криворіжжя повністю звільнили 8-10 березня. А бої за населені пункти біля Кривого Рогу тривали до 10 березня.

Сьогодні, 22 лютого 2022 року, на проспекті Миру запалили вічний вогонь - криворіжці вшановують полеглих у боях за наше місто солдатів і тих, хто вижив.. Нині у Кривому Розі живе одна учасниця тих подій у роки війни Валентина Погорелова, яка надавала солдатам медичну допомогу.

12 серпня 1941 року гітлерівські війська захопили Кривий Ріг. Боїв за місто на початку 1941-го як таких не було: радянські війська відступали під натиском ворога, атака ворога була стрімкою, а на озброєнні у радянських солдат не було жодного кулемета і гармати. Вони не могли дати відсіч добре озброєним німецьким солдатам. З першого дня захоплення німецьке командування встановило у нашому місті новий порядок.

Місто було в окупації 922 дні - більше 30 місяців. За роки окупації у Кривому Розі за офіційними даними було знищено більше 7 000 криворіжців, за неофіційними - 20 000 місцевих мешканців.

Бої за визволення Кривого Рогу почалися у жовтні 1943 року. Командування планувало визволити Кривий Ріг восени, але цього не вдалося зробити: сили були нерівними. До 23-го жовтня визволили декілька селищ поблизу Кривого Рогу.

Фото із книги Ігоря Рукавіцина "Кривий Ріг очима німецького солдата"

30 жовтня ворог наніс масивний контр-удар. Німецькі солдати задіяли 800 танків. У нас у місті зараз є меморіал на вулиці Сергія Колачевського (до декомунізації - 23 лютого), саме тут проходила лінія фронту.

Із 3 листопада по 30 січня, коли розпочалася Нікопольсько-Криворізька наступальна операція, відбувалися “переменні бої”. Німці не хотіли здавати зайнятий ними Кривбас, однією із причин було їх небажання втрачати місто, де були поклади марганцю - Нікополь, - бо із нього вони виготовляли броню для бойової техніки. Кожна точка міста під час визволення перетворювалася на свого роду оборонний об’єкт, особливо цінувалися криворізькі височини. Протягом 3-5 грудня 1943 року йшли запеклі бої за Курган-могилу Баба, заввишки як дев’ятиповерховий будинок: звідти можна було продивлятися оборону на 30 кілометрів у різні сторони. Радянським військовим вдалося відбити важливий стратегічний об’єкт. Ширина фронту була 280 кілометрів, глибина - 120 кілометрів. Швидкість наступу радянських військових була 4 кілометри на добу. Наступу заважав не лише німецький опір, а і страшне бездоріжжя, солдатам і місцевому населенню боєприпаси доводилося нести на собі.

Загиблий під час бою кінь

Фото із книги Ігоря Рукавіцина "Кривий Ріг очима німецького солдата"

5 лютого звільнили Апостолове, через 3 дні - Нікополь. 17 лютого розпочалися безпосередньо бої за Кривий Ріг. Тоді загинуло більше 30 000 радянських воїнів. 75 000 поранили. Після визволення міста працювало 69 шпиталів.

А 21 лютого 1944 року звільнили залізничну станцію Довгинцеве, Соцмісто, Зелене містечко. 22 лютого звільнили історичний центр - площу Визволення та прилеглі території.
22 лютого вважають днем визволення. Повністю всю територію Кривого Рогу, за словами співробітниці краєзнавчого музею Євгенії Левченко, звільнили 8 березня 1944-го року. У колишній столиці Радянського Союзу 22 лютого о 22 годині дали салют. 18 радянських воїнів отримали звання Героя Радянського Союзу.

Фото із книги Ігоря Рукавіцина "Кривий Ріг очима німецького солдата"

40 тисяч гітлерівців убили на берегах Інгульця. За словами Євгенії Левченко, 100 тисяч німців загалом взяли у полон.

Українська листівка у часи війни

Фото із книги Ігоря Рукавіцина "Кривий Ріг очима німецького солдата"

Останні населені пункти Криворізького району звільнили 8-10 березня 1944 року. У звільненні Криворізького залізорудного басейну брали участь партизани, підпільники і місцеве населення.

Якщо у Вас є історії, пов'язані із роками окупації та війни, пишіть у коментарі або на пошту редакції [email protected]

При підготовці матеріалу використані цитування з інтерв'ю наукової співробітниці краєзнавчого музею Євгенії Левченко, фото і цитати із книги Олександра Мельника "Кривий Ріг у полум'ї війни: 1941-1944" та фото, зняті у міському історико-краєзнавчому музеї

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

В дитячому саду Соцміста Криворізьбуду

Жінки на відновленні Криворізького металургійного заводу, 1944 рік.

Вулиця Поштова (фото з книги І. Рукавіцина)

Залишки залізної руди, видобутої до окупації

Проспект Металургів

Відео на тему

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Від Новинки до Соцміста

Кривий Ріг: місто-катастрофа. Соцмісто, метротрам, кар'єри, провали шахти Гвардійська

Нікопольсько-Криворізька операція, 2-а серія: "Голокост"

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Парк імені Богдана Хмельницького СТАРІ ФОТО І КІНОХРОНІКА

Німецька хроніка під час Другої світової війни

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Адміністративний устав міста у XIX столітті

Територіальне розташування Кривого Рогу у Херсонському повіті Херсонської губернії передбачало підлеглість усіх місцевих структур відповідним губернським і повітовим адміністративним органам. 

Криворізькі сланці та як пов'язані Поль, Долгінцев і Деконська

Три знаменитих прізвища криворіжців: хто були один одному ці люди і до чого тут сланцеві скелі

Голодомори на Дніпропетровщині: спогади свідків й оцінки істориків

Голодомор – це геноцид українців, вчинений тоталітарним комуністичним режимом у 1932–1933 роках. Спланована конфіскація врожаю зернових та інших продуктів у селян призвела до мільйонів смертей. Згадуємо про ці часи зі свідками голодоморів на Дніпропетровщині